неділю, 19 листопада 2017 р.

Здоров’язберігаючі технології в початковій школі

Здоров’язберігаючі технології в початковій школі

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність є в Україні найвищою соціальною цінністю, невід’ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи – виховання фізично і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної вдосконалювати себе, готової до активного творчого життя в незалежній державі.
Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама -  забезпечити оптимальні умови для формування та збереження власного здоров’я, а справа педагога – зародити та виплекати в дитини прагнення до цього.
У  Державному стандарті для досягнення зазначеної мети передбачається формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя; набуття учнями навичок  збереження, зміцнення, здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
В Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. зазначається що пріоритетним завданням  системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Головною підставою для проведення урядом цих заходів слід вважати існуючий стан здоров’я і спосіб життя дітей та молоді. За даними Міністерства охорони здоров’я України нині кожна 5 дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. У 90% школярів діагностуються захворювання. В середовищі підростаючого покоління різко прогресують хронічні хвороби серця, органів зору, гіпертонія, неврози, остеопороз, артрити, ожиріння тощо.
Отже, збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я вихованців є одним із першочергових завдань загальноосвітньої школи.
Здоров’я – дорогоцінний дар, яким наділяє людину природа. Недарма в народі кажуть: у здоровому тілі – здоровий дух. Щоб надовго вистачило і того й іншого, треба загартовувати дитину змалечку, виховувати в неї звичку регулярно займатися фізкультурою.
                Діти приходять до школи не просто вчитися, а вчитися добре. І дуже важливо з перших днів створити їм такі умови, щоб це бажання не згасло. Тому треба прагнути, щоб кожен вихованець повірив у свої можливості, радів дзвінку на урок, зустрічі з учителем, щоб шкільне життя стало для нього змістом особистого. Тільки за таких умов учень зростатиме духовно і розумово.
     В.О.Сухомлинський в кількох своїх статтях підкреслював: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»
                Напевне, ніхто не сумнівається в тому, що рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді тощо, дихання її прискорюється,  серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.               
                Отже, діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.
Навчальний заклад сьогодні має створити оптимальні умови для збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
Стрижнем усієї педагогічної роботи у цьому напрямку вважаю особисте ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоровя у школярів і формування у них позитивної мотивації щодо здорового способу життя. Від вчителя залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб це зерно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай.
Діяльність загальноосвітнього закладу щодо збереження й зміцнення здоров'я учнів лише тоді може вважатися повноцінною й ефективною, якщо в повній мірі професійно й творчо в єдиній сис­темі реалізуються здоров'язберігаючі технології.
Щоб покращити стан здоровя учнів треба в системі і одночасно впроваджувати в навчально-виховний процес здоровязберігаючі, оздоровчі технології та технології виховання культури здоров’я.
Саме тому пропоную свою систему впровадження здоров’язберігаючих технологій у процес навчання молодших школярів, яка вже апробована і здатна покращити сьогоденні результати стану здоровя дітей. Ця система представляє собою взаємозв’язок трьох підсистем, які доповнюючи одна одну, сприяють створенню необхідних умов для формування особистості учня, його фізичному та психічному розвитку, тим самим позитивно впливаючи на здоров’я.

 Впровадження першої складової здоров’язберігаючого навчання - здоров'язберігаючих освітніх технологій
Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цьо­го слова необхідно вважати всі педагогічні техно­логії, які не шкодять здоров'ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання й праці в школі. Навчальна діяльність - основний вид діяльності у школі. Якщо підвищити мотивацію, удосконалити змістовний компонент відповідно до вікових, індивідуальних особливостей учнів та активізувати процес навчання, то можна створити необхідні умови для збереження здоров’я учнів і  підвищити ефективність навчання.
Для доведення цієї гіпотези і з метою підвищення мотивації, впроваджуються в урок (на різних його етапах) ігрові технології. Ігрова діяльність цілком відповідає віковим особливостям молодших школярів, процес навчання для них стає цікавим, зрозумілим і не викликає стресів, а значить, матеріал уроку засвоюється краще. Крім того під час ігор діти рухаються, що допомагає вирішити проблему гіподинамії школярів.
З метою активізації навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей учнів,   використовуються в роботі особистісто- орієнтовані технології навчання,технологія диференційованого навчання. Ігрові технології, технології особистісто-орієнтованого навчання виконують здоров’язберігаючу функцію. Їх використання підвищує рівень пізнавальної активності, навчальної мотивації, сприяє кращому засвоєнню знань і розвитку творчості та,  в свою чергу, знижує рівень тривожності, зменшує психічну напругу, підвищує рівень успішності в навчанні.
Крім цього  для реалізації принципів здоров’язбереження доцільно включати до навчально-виховного процесу навчальні казки. Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки.

 Впровадження другої складової здоров’язберігаючого навчання -  оздоровчих технологій
 Найважливішим та основним формуючим чинником здорового способу життя є оптимальний руховий режим. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами і спортом.
З метою профілактики стомлення, порушення постави, зору учнів необхідно проводити на уроках фізкультхвилинки, гімнастики для очей при навчанні письму, читанню, математики та ін. )
Фізкультхвилинка включає 3-4 простих вправи.      Вправи мають добиратися таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів.  Кожна вправа виконується 3-4 рази.
В першому класі необхідно проводити по дві фізкультхвилинки  - на 10-ій  і 20-ій хвилині кожного уроку.
                Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Дитина отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.
Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву. Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів.
                Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв’язок між рухами пальців, кисті та розвитком моторики. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. «Пальчикові» ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальців. Пропонуючи таку вправу, важливо відразу створити їй настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.
Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. До звукової гімнастики відносяться чистомовки, скоромовки, мовні розминки та ін.
Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.
Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.
Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки останній використовується не лише для зняття втоми, але й для релаксації.Наприклад, вправа «Колективний крик». Всі стають в круг. Керівник просить всіх присісти. По сигналу керівника всі починають тягнути звук, одночасно піднімаючись. В процесі вставання шум повинен зростати. Піком являється підстрибування з підняттям рук вверх. Потім шум поступово стихає з моменту повернення в вихідне положення.
Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. З насіннячка проклюнувся паросток. З паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем».
(Виразні рухи: сісти навпочіпки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються у сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені).
Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Совонька», «Зайці на городі», «Вовк у канаві», «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.
З метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій».поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами.
 Впровадження третьої складової здоров’язберігаючого навчання -  технологій навчання здоров’ю та виховання культури здоров’я.
Потрібно сказати, що дуже важко, а то й просто неможливо прилучити дитину до здорового способу життя тільки через новий навчальний курс „Основи здоров'я".
Сформованість потрібних навичок та умінь у молодших школярів потребує багаторазового повторення - це витікає з психологічних особливостей дитини. А це можна зробити шляхом інтеграції валеологічної тематики в зміст інших предметів та через різні форми позаурочної роботи. Саме тому у роботі розглядаються можливості введення валеологічної тематики в зміст навчального матеріалу різних предметів у початковій школі.
З чого починати таку роботу?
Насамперед, слід відштовхуватись від теми, яку розглядали на уроці: „Основи здоров'я".
І протягом тижня у зміст навчального матеріалу кожного уроку вводити вправи даної валеологічної тематики, цікаві за змістом та поширюючи кругозір учнів.
Наприклад:
У межах курсу „Основи здоров'я" для третього класу передбачено вивчення теми „Твоє харчування":
Під час уроку діти знайомляться з поняттями:
-          якість їжі;
-          три основних складових їжі ( вуглеводи, білки, жири) і їх значення для організму людини;
-          корисна їжа та їжа, яка шкодить здоров'ю;
-          значення вітамінів для людини;
-          роль режиму у харчуванні;
-      основні національні страви української кухні.
Після цього уроку з метою кращого засвоєння знань з даної теми та формування навичок та умінь щодо раціонального харчування вводяться в урок української мови (тема: „Споріднені слова") такі вправи:
1.І. Добери до слова їжа споріднені слова. Запиши. Визнач корінь. Доведи,
що ти не помиляєшся.
  II. Поясни, що значить корисна їжа.
2.І. Серед групи споріднених слів знайди „зайве" слово. Запиши споріднені слова. Обґрунтуй своє рішення.
Білка, білочка, білок, білченята, білчине.
  II. Чим корисні білки? Назви продукти, що містять білки.
3. І. Прочитай загадки. Відгадай їх. Відгадки запиши та добери до них     споріднені слова.
     1. Сидить дівчина в коморі, а коса  ії надворі.  (Морква). 
       2 Що ж то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник).
   II. Чим  корисні  ці  плоди?  Приведи  приклади  продуктів,   багатих  на вітаміни.
   III.                Усно склади загадку з елементами опису плода, що містить вітаміни.
Введення вправ валеологічної тематики не тільки допомагає привчити дітей до здорового способу життя, а ще й сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.
Педагогічна практика показує, що успіх валеологічної освіти у школі досягається за рахунок системного підходу до рішення цієї проблеми як на уроках, так і в позаурочний час, через різні форми позаурочної роботи.
А саме:
          бесіди; свята; спортивні змагання; конкурси;
Істотним доповненням до роботи по формуванню здорового способу життя та виховання культури здоровя у дітей є проведення свят оздоровчого характеру або на валеологічну тематику. Тут доречно опиратися на народні традиції, використовувати високохудожні твори культури українського та інших народів, давати конкретні поради, вводити яскраві, переконливі приклади з літератури та життя.
Для того щоб зробити справжнє свято для дитини, можна заздалегідь оголосити кілька конкурсів на певну тематику:
         на кращий малюнок;
         на кращий плакат;
         на кращий художній виріб;
         на кращу пісню, вірш, дібране прислів'я, тощо.
 Для дітей ( з їх участю) підготувати театралізовану виставу, поповнити свято конкурсною та ігровою програмою, організувати виставки кращих дитячих робіт.
Слід усвідомити, що якщо ми привчимо дітей до здорового способу життя, то турбота про власне здоров'я стане природною формою їх поведінки. А в майбутньому вони не тільки будуть уміти бути здоровими, а й виховають своїх  дітей здоровими.
Головною метою нашої гімназії  є формування особистості, яка здатна займатися самовихованням та самоосвітою, знати своє місце в суспільстві, творчо реалізовувати свої здібності. Досягнення цього цільового орієнтиру зумовлює створення в школі умов, необхідних для збереження і зміцнення здоров’я учнів.
Для забезпечення системного підходу до рішення цієї проблеми створена система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес молодших школярів. Вона представляє собою взаємозв’язок  трьох підсистем, які доповнюють одна одну. Цими підсистемами є:
1.       Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій, які створюють оптимальні умови для збереження здоров’я учнів і сприяють підвищенню результатів навчання.
2.       Оздоровча робота в урочний та позаурочний час. Успішність цього процесу забезпечується створенням низки заходів, які сприяють поліпшенню функціонування мозку та підвищенню працездатності,  відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців, створюють умови для розвитку фізичних можливостей. Все це відіграє важливу роль у підвищенні якості навчання.
3.       Впровадження технологій навчання здоров’ю та виховання культури здоров’я, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.  
Представлена педагогічна система впровадження здоров’язберігаючих технологій в процес навчання молодших школярів заснована на принципах збереження, зміцнення та формування здоров’я, охоплює тісний взаємозв’язок теорії і практики, орієнтує учнів на самопізнання, самовизначення та саморозвиток.